Регистрация    Увійти
Авторизація
» » Щедрий вечір та Старий Новий рік. Коли відзначають, народні традиції та звичаї

Щедрий вечір та Старий Новий рік. Коли відзначають, народні традиції та звичаї


Щедрий вечір та Старий Новий рік. Коли відзначають, народні традиції та звичаї

Старий Новий рік – це свято, яке люблять багато українців. Воно тісно переплітається з церковними святами і народними традиціями. Тож коли і як правильно святкувати Старий Новий рік?

Коли святкують Старий Новий рік?



Старий Новий рік традиційно святкують у ніч з 13 на 14 січня. Це свято виникло тоді, коли виявилося, що юліанський календар є неточним, і Папа Римський Григорій ХІІІ впровадив новий календар (який згодом назвали григоріанським). Саме тоді Новий рік став починатися 1 січня, а попередню дату цього свята, 14 січня, назвали Старим Новим роком.

З часом григоріанський календар прийняв увесь світ, включно і з Україною (це було зроблено у 1918 році за часів УНР), але православна церква не погодилася на зміни, щоб не порушувати традицій. Наразі розходження між юліанським та григоріанським календарем складає 13 днів.

Старий Новий рік – це ще й свято між двома великими церковними святами: 13 січня відзначається День пам'яті преподобної Меланії (в народі Маланки), а 14 січня – Обрізання Господнє та День пам'яті Василія Великого (в народі свято Василя, або Василів день). Свята Маланки та Василя мають велике значення для людей, з ними пов’язано багато традицій та прикмет. Головна традиція – святкувати Щедрий вечір 13 січня на Маланки, напередодні святого Василя.

Старий Новий рік: традиції

На Щедрий вечір 13 січня традиційно вся родина збиралася за одним столом. Вже закінчився різдвяний піст, тому вечерю готують щедру. В ній має бути багато страв з м’яса, зокрема – зі свинини, як символу плодючості і достатку. А ось страви з птиці та риби не прийнято готувати на Старий Новий рік, оскільки вважається, що разом з ними достаток попливе чи полетить з дому.

Головна страва Щедрого вечора – це щедра кутя.

В Україні не всюди однаково відзначали Щедрий вечір. Найпишніше його святкували на Лівобережжі та Гуцульщині. Натомість для північного Поділля така обрядовість характерна в переддень Водохреща. Якщо перед Різдвом готували Багату вечерю, то напередодні Нового року або Василя – Щедру.

Існувала величезна кількість обрядів і звичаїв на Меланки. На Гуцульщині перед вечерею влаштовували «свято печі». Напередодні її білили, прикрашали, «бо цілий рік вона робить службу, а на Василя іде у танок і віддається», а щоб їй «не тяжко було танцювати» - з неї все знімали, не спали на ній, а лише засипали овес «на коровай». Повечерявши, сусіди йшли один до одного миритися, «щоб Новий рік зустріти в мирі та злагоді». А хлопці, котрі нещодавно сваталися, але отримали гарбуза, вдруге засилали сватів.

Ввечері на Меланки дівчата-підлітки бігали щедрувати. До оселі не заходили, робили це переважно під вікнами. Найвідомішим театралізованим обрядом була «Маланка» – дійові особи перевтілювалися в Меланку, діда, бабу, цигана, циганку, лікаря, сільського старосту, жандарма, смерть тощо, обличчя приховували за масками й у супроводі музик ходили від хати до хати з новорічними побажаннями. А ще цей день вважався одним із найсприятливіших для ворожіння.

14 січня опівночі настає Старий Новий рік і свято Василя. З раннього ранку хлопці ходять по сусідах і посівають (засівають, віншують). Вважається, що якщо в оселі хоча б 1 раз не посіють зерном, рік буде невдалим. Посівалки – це вірші, яким супроводжується процес віншування в домі. У їх текстах, так само, як і в текстах щедрівок, зазвичай побажання щастя і благополуччя мешканцям цього дому.

За народним повір’ям на Старий Новий рік до оселі першим має увійти чоловік, тоді на всіх її мешканців чекає удача.

Читайте поради у Facebook | Telegram | Viber | Instagram

Написати коментар
Ваше Імя:
Ваш E-Mail:
Код:
          Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
Введіть код: